Духовна спадщина мого

народу

  У селі Берлоги є старенька церква Святої Богородиці. В 1998
 

році їй виповнилось 350 років.
 

  В 1648 році почалось повстання під проводом Б.Хмельницького. Жителі села тепер брали участь у цьому повстанні. Говорять, що війсь­ко мало наказ знищувати всі польські будівлі. Тому 19-20 серпня жителі нашого села за одну ніч розібрали церкву в Рожнятові і пере­везли в наше село.

В "Шемизмі" Глицько-Львівської архієпархії за 1908 рік сказано: "Церква Різдва Христового перевезена з Василівського монастиря з-під Рожнятова в 1786 році (тепер: урочище Підмонастир).

За народними переказами, один мудрий мешканець підійшов до пана і попросив передати церкву в Берлоги, бо їх стара церква згоріла. Пан відповів: " Якщо за одну ніч заберете,то церква буде ваша, а якщо ні, то церкви вам не бачити!" Жителі села разом із селянами навколишніх сіл (Довгої, Каменя, Сваричева) розібрали церкву і перевезли до села Берлоги на возах, запряжених волами. Святиня отримала назву Церква Пресвятої Богородиці, бо висвячували її якраз на це свято. Багато лихоліть, перемін припали на майже чотирьохвікову історію дерев'яної церкви.

 В 1964 році церкву закрили, через те, що деякі люди хотіли викрасти найбільший дзвін Свя­того Михайла. А в 1989 році знову стала дію­ча церква Святої Богородиці в селі Берлоги. І дзвін Святого Михайла разом з іншими дзво­нами сповіщає жителів села про різні важливі події.
 

І ще біля церкви стоїть хрест – історична пам’ятка – на честь 950-річчя хрещення Русі. Він був поставлений у 1918 році.

 Ще одна пам’ятка села Берлоги – це Капличка на роздоріжжі. Була   вона збудована у 1901 році сплавниками лісу на честь і хвалу Богу, дякуючи за щасливе сплавлення лісу. Ліс рубали у горах, спускали його на річку Лімницю. Там дерево зв’язували докупи, виготовляли весла і так на воді доставляли цей ліс аж до Дністра, і там продавали його.
 

  Коли Капличку ремонтували то знайшли записку:"Цю Капличку побудували сплавники лісу на честь і хвалу Божої Матері і Святого Миколи угодника Божого, Хранителя людсь­ких душ.

З 1772 року до 1916 року Прикарпаття знаходилося під австрійською владою. В той час жителі були кріпаками і ро­били панщину. Частина Берлогівських людей відробляли панщину, а частина працювали у виварювальні солі. У лісі Адамівка, зараз урочище Дубина, були великі стодоли , в тих стодолах була сировиця – солена вода. Її тягнули коновками – дерев’яними відрами, наливали в казанки-сагани і     варили на вогні Людей, що виварювали сіль називали зварунами. Людям не спо­добалося таке життя і вони втікали. Австрійська влада побачила що нічого не вийде, і скасувала панщину. Люди зраділи і на роздоріжжі поставили пам’ятний знак-хрест, на честь скасування панщини 1848 року  2 травня.

 

У 1939 році 1 вересня почалася пер­ша світова війна. Німці напали на По­льщу. А 21 серпня 1939 року між Рібентропом і Молодовим у Львові був підписаний договір, що вони почина­ють війну і Радянський Союз забирає Україну, Латвію і Литву. 17 вересня 1939 року прийшли в село Радянські війська. А 30 червня було проголо­шено самостійну Україну. І сказали поставити могили на честь борцям, які боролися за волю України. Першу мо­гилу поставили на роздоріжжі перед клубом. Вона була до 1950 року. В 1949 році Фединяк Микола сказав поставити хрест. Люди пішли різати берези. Пізніше могилу підірвали мінами. Тунко П., Бурак І.,  Хорів В. Матіїв В. порадилися і поставили 1991 року могилу біля школи. Це символічна могила, яка прославляє борців за волю.

  В селі Берлоги поставлено пам’ятник вчителю Юрію Гумініловичу. Народився він в Калуші 1888 року. В село прийшов працювати в 1906 році. Дітей бідних селян, які не мали змоги платити за навчання, Ю.Гумінілович нав­чав безплатно після основних уроків. Гумінілович не тільки навчав дітей, а й вів просвітницьку діяльність серед молоді та дорослого населення. Ще за  його  замислом  було   створено  хату-читальню "Просвіта". Юрій Гумінілович працював у Берлогах до 1934 року. Запам'ятали його жителі села ще і як доброго організатора різних захо­дів.

Далі Ю.Гумінілович працював у селі Сту­дінка Калуського району.   Помер у 1943 році і похований у селі Пійло. В нашому селі учні, яких вчив Ю.Гумінілович, поставили йому пам’ятник на цвинтарі біля церкви. Цей пам'ятник зберігся до наших днів.

З ініціативи отця Степана Дерена жителі села Берлоги побудували нову церкву.